Середа, серпня 27, 2014

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

70-річчя визволення Харкова

70-річчя визволення Харкова

Дивізії «Харківські»


Німецько-фашистська окупація Харкова тривала з 24 жовтня 1941 р. з перервою до Дня визволення міста — 23 серпня 1943 р. Майже 22 місяці харків?яни мужньо боролися за виживання. Обидва рази, вранці 16 лютого 1943 р. і вранці 23 серпня, першими звільнили серце Харкова — площу Дзержинського — воїни 183 стрілецької дивізії полковника Василевського. Тільки в лютому вони увійшли на площу з боку Олексіївки, а в серпні — прямо по Сумській. Бійці 89-ї гвардійської стрілецької дивізії прорвалися до будівлі Держпрому та підняли над ним Червоний прапор. У боях за місто відзначилися десять дивізій: 89 гвардійська стрілецька дивізія полковника Серюгіна; 252 стрілецька дивізія генерал-майора Анісімова; 84 стрілецька дивізія полковника Буняшіна; 299 стрілецька дивізія генерал-майора Травникова; 116 стрілецька дивізія генерал-майора Макарова; 375 стрілецька дивізія полковника Говоруненко; 183 стрілецька дивізія полковника Василевського; 15 Харківська стрілецька дивізія генерал-майора Василенко; 28 Харківська стрілецька дивізія генерал-майора Чумаева; 93 Харківська стрілецька дивізія генерал-майора Тихомирова.

Усім цим дивізіям було присвоєно почесне найменування «Харківських». Вони пройшли славний бойовий шлях. Бойова слава — підсумок наполегливих і довгих ратних трудів воїнів, командирів і політпрацівників. Герої не вмирають. Вони знаходять безсмертя і назавжди залишаються в нашій пам'яті, у великих діяннях прийдешніх поколінь. Своїм життям нащадки зобов'язані їм. Для слави і для пам'яті людської мертвих немає.

…На честь дивізій 20 серпня 1963 року Південнопроектна вулиця була перейменована у вулицю Харківських дивізій. На честь воїнів Радянської Армії на початку вулиці встановлено пам’ятну стелу у вигляді п’ятикутної зірки (скульптор С. Я. Якубович). На стелі зображений воїн-визволитель у момент стрімкої атаки. Біля пам’ятника завжди є квіти від вдячних нащадків, які шанують воїнів, що загинули в ім’я світлої Перемоги над фашистами в часи Великої Вітчизняної війни. На будинку № 3 є меморіальна дошка, де названі ці дивізії.

Не так далеко по пр. Московському є місце, де було поховано радянських воїнів, які загинули у серпні 43-го під час визволення Харкова. Це місце у посадці, біля інституту рослинництва ім. академіка Юр’єва, легко знайти по висадженим спеціально берізкам. Саме з боку Чугуєва у серпні 43-го входила до міста 15-а гвардійська стрілкова дивизія 7-ї гвардійської армії. Загиблих солдат та офіцерів ховали тут — у трьох братських могилах. Більшість будинків п’ятиповерхові, будівництва десь другої половини ХХ століття. Липи обабіч головної дороги сягають висоти четвертого поверху будинків. У нашій пам’яті назавжди залишаться герої, які подарували нам майбутнє.


О. БОБРИК.